утрапляти

(втрапля́ти), -я́ю, -я́єш, недок., утра́пити (втра́пити), -плю, -пиш; мн. утра́плять; док.

1) Знаходячи правильний шлях, опинятися там, де потрібно.

2) тільки док., перев. з інфін., розм. Змогти, зуміти зробити що-небудь так, як треба; знати, як учинити.